Сімейство: Маренові (Rubiaceae).

Батьківщина: тропіки Азії та Африки.

Цвітіння: щорічне.

Зростання: середнє.

Світло: яскраве розсіяне. Від прямого сонця рослину притінюють.

Температура:з весни до осені має бути в районі 22-24°C, але не нижче 16°C, взимку її знижують до 16-18°C.

Полив: влітку рясний, регулярний, м’якою відстояною водою, у міру підсихання верхнього шару субстрату, взимку полив скорочують, поливають помірно.

Вологість повітря: висока. Особливо важливо підтримувати високу вологість у літній період. Рослина регулярно обприскують.

Підгодівля: підгодовувати починають наприкінці весни — на початку літа і проводять один раз на 1,5—2 тижні. З осені підживлення припиняють, узимку не підгодовують.

Обрізання: для посилення кущистості молоді пагони прищипують. Засохлі молоді бічні пагони видаляють, вирізаючи їх у самого черешка листа, що криє.

Період спокою: слабко виражений, взимку. Рослину містять у світлому місці, при 16-18°C, поливають помірно.

Пересадка: молоді рослини пересаджують щорічно навесні до нового зростання, старше 3—4 років — один раз на 2 роки, кадкові — у міру загнивання діжки, але потрібне щорічне підсипання землі.

Розмноження: насінням.

Запись Кава Арабіка впервые появилась Кімнатні рослини, квіти, орхідеї Купити в Києві, Україна | iFlowers.

Запись Фікус Бенджаміна впервые появилась Кімнатні рослини, квіти, орхідеї Купити в Києві, Україна | iFlowers.

Полив

Поливати спатифілум необхідно цілий рік. Під час цвітіння, навесні та влітку, потрібен рясний полив, взимку помірний. Але і взимку не можна допускати пересушування земляної грудки. Для поливу і обприскування використовуйте тільки воду, що відстоялася (відстоювати її потрібно протягом як мінімум 12 годин). Листя спатифіллуму, що поникло, говорять про те, що йому не вистачає вологи.

Вологість повітря

Усі спатифілуми люблять підвищену вологість. Обприскування, піддон з вологим мохом чи піском, атмосфера акваріума — все це сприятливо впливає зростання спатифілумів — уродженців вологого клімату.

Освітлення

Спатифілум чудово почувається в півтіні і навіть у тіні. Але якщо листя спатифіллуму дрібнішають, починають приймати більш витягнуту, ніж зазвичай, форму, значить світла йому все-таки не вистачає.

Підживлення

З весни до осені спатифілум підгодовують раз на тиждень універсальним добривом або добривом для квітучих рослин. В решту часу – раз на 2-3 тижні. Саме відсутність або нестача підгодівлі наприкінці зими – на початку весни найчастіше стає причиною відсутності повторних цвітінь.

Пересадка

Щороку навесні спатіфілум пересаджують у трохи більший горщик. Грунт — дерновий, листовий, торф’яний, перегнійний земля і пісок у співвідношенні 2:1:1:1:1. У ґрунт можна додати деревне вугілля та цегляну крихту. Обов’язково потрібний дренаж. Не рекомендується пересаджувати рослину в горщик набагато просторіший, ніж попередній.

Хвороби та шкідники

З шкідників спатифілум найчастіше страждає від трипсів і борошнистого червця. Пожовтіння або висихання країв листя говорить про неправильне поливання рослини — надто сухий грунт або затоку.

Розмноження

Розмножується спатифілум розподілом куща.

Перші тижні перебування у вашому будинку
Це рослини найкраще розмістити в напівтінистому або тінистому місці. Розміщення в сонячному місці, наприклад, на підвіконні можливе, але в цьому випадку дуже важливо оберігати спатифілум від яскравих сонячних променів, які можуть обпекти листя. Для спатіфіллуму добре підходить північний бік. Він не любить сухих приміщень. З другого дня перебування спатифіллуму у вас вдома або в офісі починайте обприскувати його двічі на день. Перевірте вологість землі у горщику. Найпростіший спосіб: помацати ґрунт на глибині приблизно одного фалангу пальця. Якщо земля там трохи волога, то рослину треба полити. Попри поширену думку, полив можна здійснювати вже в перші дні – якщо рослина цього вимагає.

У період цвітіння, яке триває кілька місяців, не забувайте зрізати старі суцвіття, що втратили свій декоративний вигляд (коли на них почнуть з’являтися коричневі плями). Тоді нові суцвіття утворюватимуться швидше і збережуться довше. Якщо спатифілум прийшов до вас у пластиковому горщику для транспортування, його необхідно пересадити через два-три тижні. Для повторного цвітіння бажано протягом 2-3 місяців утримувати спатифілум у приміщенні з температурою повітря не вище 20 градусів (але не нижче 16-18).

Що найнебезпечніше для спатіфілуму.
Пересушування земляної грудки, через що листя стає млявим і пониклим.
Температура повітря нижче 16 градусів, що порушує нормальне зростання та розвиток рослини.
Прямі сонячні промені, що викликають опіки на листі і змінюють їх забарвлення.

Запись Спатіфіллум (жіноче щастя) впервые появилась Кімнатні рослини, квіти, орхідеї Купити в Києві, Україна | iFlowers.

У культурі види та садові форми роду антуріум поширені надзвичайно широко та вважаються лідерами серед ароїдних за популярністю, насамперед як зрізуючі рослини. У світовій комерційній торгівлі широко доступні близько 28 видів роду та понад 77 садових гібридів (у тому числі 45 – за участю антуріуму Андре); число культиварів надзвичайно велике і навряд чи може в даний час адекватно оцінити.

Антуріум Андре – Anthurium andreanum Andre. Епіфіт (у культурі зустрічаються гібриди із наземним Anthurium nymphaefolium). Укорочене стебло (каудекс) з численним корінням, листя шкірясте, довгасто-серцеподібне, довжиною до 40 см, шириною 15-20 см; квітконіс довший за черешки. Покривало шкірясте, відгинається, серцеподібне, від білого до багряно-червоного, часто пухирчасте з добре помітними жилками, довжиною до 20 см, шириною 15-18 см. Початок до 15 см, білий або жовтуватий. Батьківщина – Південно-Західна Колумбія, Північно-Західний Еквадор; зростає у гірських волого-субтропічних лісах на висоті до 2500 м над рівнем моря. Культивуються зазвичай садові гібриди, зокрема з тропічними видами. Численні сорти антуріуму відносяться до найбільш респектабельних, модних та прибуткових культур.

Антуріум Бейкера – Anthurium bakeri Hook. f. Епіфіт з коротким каудексом (менше 10 см) і ремнеподібним щільним листям довжиною 19-55 см, шириною 3-9 см, покритими знизу червоно-коричневими крапками. Суцвіття коротше листя, на квітконосі довжиною 5,5-30 см, покривало шкірясте, блідо-жовто-зелене, по краях лілове, довжиною 2,5-5 см, шириною 0,7-2,5 см, качан кремово-білий, довжиною 2-11 см, ягоди червоні. Поширений у тропічних лісах від Гватемали до Колумбії.

Антуріум величний – Anthurium Linden. Епіфіт або наземна рослина, схожа на вигляд з кришталевим антуріумом. Відрізняється чотиригранним з гострими крилатими краями черешком, оливково-зеленими на верхній стороні листа жилками, довшим покривалом. У культурі з 1865 року. Батьківщина – Колумбія: гірські тропічні ліси.
Антуріум лазячий – Anthurium scandens (Aubl.) Engl. Лазить епіфіт з характерним товстим корінням, стеблом довжиною до 1 м і міжвузлями довжиною 2-5 см, листя шкірясте, від ланцетних до овальних (var. ovalifolium), на черешках довжиною 2-9 см, листова пластинка знизу покрита дрібними чорними точками. Цветонос коротше листя (1,5-6,5 див), зелений (var. violaceum має червоні черешки довжиною трохи більше 2 див). Покривало блідо-зелене, довжиною 8-16 см, шириною 0,4 см, качан жовто-зелений, довжиною до 2 см, товщиною 2-3 мм. Ягоди від білих до блідо-фіолетових (var. ovalifоlium має білі плоди, var. violaceum – темно-фіолетові, типовий підвид ssp. scandens – блідо-фіолетові). Надзвичайно тіньовитривалі, легкоквітучі та плодоносні рослини. Батьківщина – від Вест-Індії та півдня Мексики до півдня Бразилії (найпоширеніша ліана американських тропіків).

Антуріум Гукер – Anthurium hookeri Kunth. Розетковий епіфіт або епіліт з великим широким яскраво-зеленим листям, покритим з двох сторін крихітними чорними точками. Черешок у поперечному перерізі трикутний іди плоскопуклий, довжиною 2-14 см. Листя 35-140х10-45 см; квітконіс довжиною 45-90 см, покривало довгасте, довжиною до 23 см, шириною 3 см, зелене, качан блідо-пурпурний, 10-29 см, ягоди білі з червоними верхівками. Батьківщина – Малі Антильські острови, Трінідад, Суринам: тропічні мусонні ліси.
Антуріум багато разів розсічений – Anthurium polyschistum Schult. et Idrobo. Ліана з пальчаторасіченим листям. Сегменти (11-15) по краю хвилясті, лінійно-ланцетні, довжиною 8-15 см, шириною 0,5-1,5 см. Міжвузля довжиною 6-10 см. Квітконос завдовжки 8-28 см, покривало і качан рівної -10 см) довжини, покривало відгинається при цвітінні, ягоди червоно-фіолетові. Чудова “міні-ліана” для кімнат. Батьківщина – Колумбія, північ Перу (по долині Амазонки): вологі тропічні ліси. Кришталевий антуріум – Anthurium crystallinum Lind. et Andre. Епіфіт з надзвичайно коротким (іноді підземним) каудексом і ефектним темно-зеленим бархатистим листям довжиною 20-40 см, шириною 15-22 см, жилки 1-го порядку з верхньої сторони пластинки сріблясті, з кришталевим блиском. Черешки гладкі, округлі у поперечному перерізі. Квітконіс довжиною до 40 см, покривало довжиною 7-9, шириною 1,5-2 см, зелене або пурпурне; качан довжиною 15-25 см, ягоди пурпурові. Багато перехідних форм з величним антуріумом. У культурі з 1875 року. Батьківщина – від Панами до Перу; гірські тропічні ліси.

Антуріум Шерцера – Anthurium scherzerianum Schott. Епіфіт або наземна рослина з надзвичайно укороченими, іноді підземними стеблами. Листя шкірясті, темно-зелені, матові, ланцетні або майже еліптичні, з обох боків покриті дрібними чорними точками, на черешках довжиною 4-20 см. Квітконос довжиною 14-52 см, покривало щільне, яскраво-червоно-оранжеве, еліптичне або яйцевидне, довжиною 3,7-12 см, шириною 2,4-6 см. Початок жовтий або помаранчевий, спірально закручений, довжиною 2-8 см, ягоди оранжево-червоні. Другий за популярністю вид роду; зрізальна та горщикова рослина. У культурі головним чином численні садові форми та гібриди. Батьківщина – Коста-Ріка; росте в дощових гірських лісах на висоті 1300-2100 м над рівнем моря. Переважна більшість видів роду антуріум, що вирощуються, – епіфіти, що накладає особливі вимоги на кімнатне культивування. Види, що формують укорочене, перевите корінням стебло (антуріум Андре, гібриди та культивари цього виду: антуріум кришталевий та дивовижний та ін.), особливо чутливі до вологості повітря, і для успішного їх вирощування необхідно обертати стебла (так звані каудекси) сфагнум матеріалом. Регулярне обприскування водою (температура має бути на 2-3 градуси вище, ніж у кімнаті) і посадка рослин неодмінно в грубий пухкий субстрат (великі – 2-3 см шматки кори, суміші торфу та хвойної землі, торфу та листової землі з розпушувачем з великого) керамзиту, шматків пінопласту тощо) дозволять досягти інтенсивного коренеутворення, а регулярні підживлення та досвітка в темний період року забезпечать активне зростання та цвітіння рослин. Неприпустимі протяги та температури нижче 18 °С.

Догляд за рослиною

Догляд за антуріумом вимагає дотримання, в першу чергу, режиму вологості та освітленості, в цілому – рослина не надто вибаглива.
Більшість видів роду антуріум, що вирощуються – епіфіти, що накладає особливі вимоги на кімнатне вирощування.
При гарному догляді антуріуми цвітуть із весни до осені. Під хорошим доглядом насамперед мається на увазі правильний тепловий режим. Багато видів добре вирощуються у теплих та вологих оранжереях.
Місце розташування та температура
Антуріуми віддають перевагу розсіяному світлу, і непогано переносять півтінь. Від прямих сонячних променів слід притіняти. Оптимальні для них вікна зі східної та північно-західної орієнтації.
Всі представники роду Антуріум потребують рівномірно теплого змісту протягом усього року, без протягів. У літній період оптимальна температура не більше 20-28°С, не нижче 18°С. По можливості з вересня по лютий утримувати рослини при температурі 15-16°С.
Якщо ви хочете, щоб антуріум зацвів раніше, то в січні температуру плавно підвищують до 20-25°С.
Полив
Для антуріуму догляд означає і правильний полив. Вода має бути м’якою і добре відстояною, краще кип’яченою, обов’язково теплою.
Поливати антуріуми необхідно рясно, щоб між поливами верхній шар підсох. Не допускають пересихання земляної грудки. Щоб мати рясно квітучі рослини в зимовий період, у вересні зменшують полив, відносну вологість підтримують в межах 80-85%, температуру повітря, наскільки можна знижують (до16-18°С). Для поливу оптимальна м’яка вода (дощова); якщо водопровідна вода містить багато вапна, її слід пом’якшити. Найчастіша помилка – це перезволоження субстрату, у надмірно перезволоженому субстраті у них швидко підгнивають коріння, що може призвести до загибелі рослин. Застоювання води у піддоні неприпустимо, її треба зливати відразу після поливу.
Вологість
Антуріуми люблять високу вологість повітря. Влітку дуже спекотні дні корисно щодня обприскувати листя водою.
Всі антуріуми страждають від сухості повітря в житлових приміщеннях, особливо види з красиво забарвленим, більш тонким листям (кришталевий антуріум і величний антуріум). Стебла рослин рекомендується обкладати сфагновим мохом чи іншим гігроскопічним матеріалом, який треба регулярно обприскувати. Це підвищує вологість повітря, дає необхідну вологу повітряним корінням і стимулює їх зростання, яке зазвичай у приміщенні із сухим повітрям швидко припиняється. Для підтримки достатньої вологості повітря рослини краще ставити на піддон із вологим гравієм чи керамзитом. Для збільшення вологості горщики містяться зануреними в сфагновий мох, підтримуючи його постійно вологим. Оптимальні умови можна створити при вирощуванні антуріумів у кімнатній теплиці. Пил із листя змивають м’якою губкою, намоченою теплою водою. У літній період корисні обприскування м’якою теплою водою. Під час цвітіння обприскують обережно, щоб вода не потрапила на квітки, від цього у них з’являються коричневі плями та втрачається декоративність.
Підживлення
Підгодовують антуріуми у весняно-літній період 1 раз на 2-3 тижні. Оскільки антуріуми чутливі до надлишку мінеральних солей і вапна, то добрива вносять розведеної концентрації. Як комплексне добрива можна рекомендувати азофоску в концентрації 1 г/л з додаванням гумату калію в кількості 200-300 мг/л. Найбільш ефективні щотижневі позакореневі підживлення листям.
Підживлення органічними добривами дуже ефективне, але не завжди доступне. Можна вносити на поверхню субстрату у вигляді мульчі листовий перегній, напівперепрілий кінський або коров’ячий гній, а також раз на місяць поливати рослини настоєм курячого посліду або коров’яку, що перебродив настоєм.
Цвітіння
Закладку бутонів стимулює холодна зимівля при температурі 15-16°С. При дотриманні догляду рослини можуть цвісти протягом усього літа. Гібриди антуріуму Андре можуть цвісти протягом майже всього року. Відцвілі суцвіття краще зрізати, щоб вони не утворювали насіння і не послаблювали рослину. Для зав’язування насіння проводять штучне запилення чистим пензликом.
Зрізані розцвілі суцвіття зберігаються від 3-5 тижнів, якщо початок недорозвитку то в’януть протягом 2-3 днів.
Пересадка
Рослини, що мають 5-6 листків, пересаджують у горщики діаметром 7-9 см з дренажним шаром 3 см. У антуріуму дуже тендітне коріння, тому садити рослини треба дуже обережно. Молоді рослини пересаджують щорічно, збільшуючи з кожним разом об’єм горщика та висоту дренажного шару. Дорослі екземпляри пересаджують через 3-4 роки.
Землю при пересадці злегка ущільнюють, щоб доступ повітря до коренів; рослини поміщають у тепле місце. Після пересадки за потреби рослину підв’язують до опори. Для того, щоб температура грунту не була нижчою за температуру повітря, антуріуми краще вирощувати не в керамічних горщиках а в пластикових. Рослина не переносить застою води, і тому горщик має бути невеликим, з хорошим дренажним шаром, інакше антуріум буде цвісти. Контейнер, горщик для посадки необхідно підбирати досить великого розміру вільного зростання коренів. Найчастіше антуріуми вирощують у низьких контейнерах діаметром 24-32 см, поміщаючи їх у тепле та захищене від протягів місце. У період укорінення рослин та подальшого росту рослини необхідно регулярно поливати, обприскувати, притіняти від сонячних променів.
Грунт
Ґрунтову суміш складають із перегною, грубої (непросіяної) листової землі, торфу та піску (2:1:1:0,5). Крім того, до неї необхідно додати грубу фракцію- шматочки битої цегли, сухий коров’як, деревне вугілля, дрібно нарізаний пінопласт. Груба фракція повинна скласти 10-15% від загального об’єму суміші. Реакція суміші має бути слабокислою (pH-5,5-6,5).
Розмноження
Розмножують антуріум посівом насіння та розподілом куща у березні-квітні, коли в одному горщику утворюється багато стебел з корінням та новими пагонами. Розмноження можна проводити також вегетативно – живцюванням від стебел, листя. Розмноження насінням досить складне: насіння пророщують відразу після збору. Їх висівають у легкий грунт, закриваючи тонким шаром моху сфагнуму, і підтримують високу вологість при температурі 25-26o С. Рослини розквітають приблизно через 3 роки після посіву.
Вегетативне розмноження
Антуріум успішно розмножують стебловими нащадками та верхівковими живцями. Стеблові нащадки з хорошим корінням можна легко відокремити від основного стебла і відразу висадити в горщики відповідного розміру. Якщо коренів немає або вони слабо розвинені, нащадки можна попередньо вкоренити в піску або перліті. При укоріненні необхідно закривати рослини прозорою плівкою або використовувати теплички, забезпечуючи їм підвищену вологість. Також укорінюють і верхівкові живці.
Для омолодження рослин антуріуму Андре рекомендується обернути повітряне коріння у верхівки оголеного стебла мохом і коли проросте це коріння через мох, зрізати стебло разом з моховим комом і висадити рослину на нове місце. Нижня частина рослини, що залишилася, знову дасть бічні пагони, які можна зрізати і вкоренити.
Розмноження насінням
Насіння можна отримати тільки штучним запиленням. Для цього, користуючись м’яким пензликом, переносять пилок з одного суцвіття на інше. Запилювати потрібно протягом кількох днів. Через 8-12 місяців після запилення утворюються яскраві плоди-ягоди, у кожній міститься 1-4 насінини. Насіння слід вийняти, промити водою, потім на 2 години занурити у слабкий (0,1%) розчин марганцевокислого калію. Це потрібно зробити для того, щоб на насінні не утворювалася пліснява.
Сіяти необхідно відразу ж, оскільки насіння швидко втрачає схожість. Посів виробляють у чашці Петрі на вологий фільтрований папір або поролонову губку. Поролон добре утримує вологу, сприяє хорошому проростанню. Крім чашок Петрі можна використовувати миски або інші неглибокі ємності, які необхідно накрити склом або поліетиленовою плівкою.
Через два тижні проростки пікіруються в миски або інші ємності, заповнені пропареною повітропроникною сумішшю з листової землі, верхового торфу та піску (2:1:0,5) з додаванням битої цегли та колу вугілля. Через 1,5-2 місяці рослина пікірують вдруге в ту саму суміш. Відстань між сіянцями 2-3 см один від одного.
Надалі сіянці потрібно пікірувати ще двічі, збільшуючи площу живлення щоразу на 1-2 см. Коли діаметр розетки досягне 5-7 см, рослини садять у горщики ємністю 0,2 літра у ґрунтову суміш того ж складу.
Велика кількість пікірувань і перевалок при вирощуванні антуріуму пояснюється тим, що його коренева система краще зростає в обмеженому обсязі грунту. Збільшувати його слід тільки після того, як коріння повністю обплетуть ґрунтову грудку.
Перше цвітіння у антуріуму, вирощеного із насіння, настає через 4 роки.

Запись Антуріум впервые появилась Кімнатні рослини, квіти, орхідеї Купити в Києві, Україна | iFlowers.

Мирт — рослина сімейства миртових з однойменним родом Мірт Myrtus. Рід поєднує близько 10 видів мирту, селекціонерами також виведено кілька сортів цієї рослини. Мірт є вічнозеленим деревним чагарником з прямостоячими стеблами, які добре гілкуються. Шкіряні щільні листові пластинки сидять на коротких черешках, мають темно-зелене забарвлення, розташовуються супротивно на гілках, формою довгасті і загострені до краю. Листя мирта забезпечені численними дрібними залозками, які можна виявити на просвіт — ці світлі точки багаті ароматичними речовинами, ефірними оліями, тому при розтиранні листова пластинка мирту пахне яскраво вираженим приємним ароматом.

Цвіте мирт невеликими одиночними квітками, які в залежності від виду або сорту можуть мати рожеве, жовте, а найчастіше біле або кремове забарвлення. Всі квітки у мирту мають чашоподібну форму і численні тичинкові нитки, що набувають золотистого забарвлення в міру дозрівання пилку. Після закінчення літнього цвітіння на культурі з’являються темно-сині ягоди – ароматні їстівні плоди миртового куща.

Найбільш поширений у кімнатному квітникарстві вид мирт звичайний Myrtus communis, з якого отримані нові сорти: мирт строкатий Myrtus variegatum і дрібнолистий мирт Myrtus microphylla.

Завдяки активному зростанню та розгалуженню всі мирти дуже добре піддаються обрізанню та формуванню крони, але якщо мирт не обрізати, він може зрости до 60 см заввишки. Обрізання мирту робити найкраще під час пересадки – рано навесні, коли прокидаються нирки і рушають у ріст пагони. Незважаючи на те, що мирт вирощується як декоративна рослина кілька тисячоліть, у кімнатній культурі він все ще не дуже поширений. Хоча мирт дуже простий у догляді, і не вибагливий, але вимагає дотримання світлового режиму, регулярного поливу та зниженої температури під час спокою – зимової сплячки після цвітіння.

Найважливіше при вирощуванні мирту пам’ятати, що йому потрібне яскраве освітлення. Він з легкістю переживе кілька прямих сонячних променів протягом дня, ніж їх повна відсутність. Помірне освітлення допустиме лише взимку, коли при цьому знижена температура та помірний полив. Влітку, в спекотні та погожі сонячні дні, мирт потребує постійного зволоження, інакше може почати листопадити. Мірт скидає листя і взимку, якщо стоїть у дуже спекотному приміщенні – при сухому повітрі, високій температурі та недостатньому освітленні.

Що стосується оптимальної температури утримання мирту: влітку 20 оС, а взимку під час стану відносного спокою (коли мирт уповільнює ріст і занурюється в напівспячку), оптимальною є температура не вище 10 оС (світ може витримати і зниження до +6 оС). Якщо в квартирі немає можливості знизити температуру, а централізоване опалення сильно нагріває та сушить повітря, догляд за культурою вимагає нових правил: мирту треба забезпечити помірне, але регулярне полив і часте обприскування листя. При зимівлі мирту в теплі мирт не припиняє рости, тому від нестачі освітлення пагони можуть витягуватися, листопадити, і обрізка може бути застосована навіть взимку, але не є панацеєю від опадання листя. До того ж за допомогою обрізки мирту, що густо гілкується, можна надати будь-яку форму, але зимова обрізка як правило, вимагає видалити багато пагонів, що призводить до зниження рясності цвітіння (квіткові нирки у мирту закладаються на однорічних пагонах).

Пересадку мирту найкраще проводити 1 раз на 3-4 роки, молоді саджанці – щорічно навесні, до цвітіння. Важливе: не можна заглиблювати кореневу шийку рослини, це призводить до хвороб мирту, ураження гнилями. Грунт готують з торф’яної землі, дернової і піску в рівних частинах, можна і навіть корисно додавати до складу рівну частину перегною, що розклався, добре перепрів органічного компосту. У період вегетації мирту можна давати підживлення, пересадженому у свіжий ґрунт, повні мінеральні добрива дають не частіше 1 разу на місяць. У горщику обов’язково обладнають дренаж. Горщики для миртів потрібні невеликі — щоб рівно поміщалося кореневище. Для пересадки та перевалки вибирають горщик, який за обсягом займає вдвічі менший, ніж об’єм крони рослини.

Мірт любить жити на свіжому повітрі, тому влітку його слід виносити на балкон, можна залишити там із ночівлею. Але у зв’язку з таким сухим літом, яке було цього року, у багатьох квітникарів мирти виявилися пересушеними (особливо у тих, хто від’їжджав у відпустку), і в результаті втратили листя. Слід зазначити, що мирт зовсім не любить пересушування, і може легко загинути при такому зверненні. Якщо мирт виявився пересушений, його реанімують у терміновому порядку таким чином: ідеально створити прохолоду близько 10 оС (помістити мирт біля такого саморобного кондиціонера з льодом, розташувати біля мирту тарілочки з льодом і міняти їх у міру танення води), та обов’язково яскраве освітлення, створене штучно – досвічування за допомогою люмінесцентних ламп. Після того, як ви помітите, що мирт почав випускати молоді листочки, температуру можна підняти до 18 °С, і продовжувати підтримувати вологість, штучно досвічувати.

Якщо з температурним режимом вирощування мирту все гаразд, а він почав скидати листя, треба провести профілактику проти паразитів: липке листя свідчить про поразку щитівкою, але найбільш небезпечний для мирту трипс.

Запись Мірт впервые появилась Кімнатні рослини, квіти, орхідеї Купити в Києві, Україна | iFlowers.

рід епіфітних або наземних папоротей з сімейства даваллієвих. Рід включає близько 40 видів. У природних умовах зустрічаються в тропічних областях на території Америки, Африки, Південно-Східної Азії та в Австралії. Деякі види нефролеписів ростуть на відкритих місцях, але більшість віддає перевагу тіні лісів.

Листя папороті насиченого зеленого кольору, перистоскладні, що зберігають верхівкове зростання протягом декількох років і досягають у деяких видів 3 м і більше.

Серед усіх поширених кімнатних папоротей нефролепіс найвитриваліший, не вимагає складного догляду.

Місце розташування та освітлення. Папороть витривала, не вимоглива до світла, може рости в затіненому і добре освітленому місці, але страждає від прямих сонячних променів. Влітку бажано виносити на свіже повітря. Добре почувається на підвіконні північного напрямку.

Температура. Влітку містять при температурі близько 15-17 градусів, взимку – не нижче 14 градусів.

Вологість повітря. Висока. Бажано регулярно обприскувати.

Полив. Поливають нефролепіс м’якою водою, влітку рясно, взимку в прохолодному приміщенні – помірно. Не можна допускати пересихання земляної грудки, але й застою води рослина не переносить.

Добрива. З весни до осені нефролепіс підгодовують раз на два тижні, чергуючи мінеральні та органічні добрива.

Пересадка. Пересаджують навесні у легкий ґрунт. При посадці на дні горщика роблять хороший дренаж, щоб не допустити загнивання ґрунту та забезпечити хороший повітрообмін для коріння. Під час пересадки не можна засипати землею шийку папороті – верхівку кореневища залиште на землі.

Грунт. Для нефролепісу найкращою є суміш із рівних частин хвойної, парникової землі та торфу з додаванням 5 г кісткового борошна на 1 кг суміші. Підходить також суміш із 4 частин листяної землі, 1 частини торфу та 1 частини піску. Корисно додати в землю деревне вугілля – це добрий бактерицидний засіб.

Запись Нефролепіс впервые появилась Кімнатні рослини, квіти, орхідеї Купити в Києві, Україна | iFlowers.

Запись Заміокулькас впервые появилась Кімнатні рослини, квіти, орхідеї Купити в Києві, Україна | iFlowers.

Широко застосовується як декоративна рослина.
<h3><span id=”.D0.9F.D1.80.D0.B8.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D0.B5.D0.BD.D0.B8.D0.B5_.D0 .B2_.D0.BA.D1.83.D0.BB.D0.B8.D0.BD.D0.B0.D1.80.D0.B8.D0.B8″ class=”mw-headline”>Застосування в кулінарії </span></h3>
В даний час лавр має велике господарське значення як пряна рослина. Лаврове листя — загальновідома пряність і приправа до їжі та консервів. Ефірна олія лавра застосовується як пряність у кондитерському та лікерному виробництвах. Лавровий лист викликає апетит і сприяє травленню, він використовується практично у всій шкалі кислих та солоних страв, у консервуванні овочів, для приготування різних видів смаженого м’яса, супів, страв з крабів, раків, оселедця. Особливо добре він гармонує з маринованими огірками, буряком, квасолею та капустою. Лавровий лист надає приємного смаку холодцю, гуляшу, соусам.

<strong>Місце та освітлення</strong>

Лавру необхідне яскраве освітлення. Він спокійно переносить пряме сонячне проміння. На літо кущ рекомендується виносити на свіже повітря. Після зими або тільки куплену рослину потрібно привчати до сонячного світла поступово, щоб уникнути опіків на листі.

Взимку рослина також потребує підвищеного освітлення, але прохолодної атмосфери.

Влітку оптимальний температурний режим 20-26°С. З початком осені температуру плавно знижують і взимку вона становитиме не вище 12-15°С. Температурний мінімум 5°.

<strong>Полив</strong>

Влітку полив рясний, у міру підсихання верхнього шару субстрату. У спекотну погоду рекомендується поливати рослину двічі на день. Восени полив зменшують і взимку зрошують ґрунт обмежено, не допускаючи повного висихання субстрату в горщику.

<strong>Вологість повітря</strong>

Лавр віддає перевагу підвищеній вологості повітря. Рослину необхідно регулярно обприскувати. А краще встановити ємність із лаврушкою на піддон із вологою галькою, керамзитом або мохом, але так, щоб дно не торкалося води. Можна використовувати зволожувач повітря.

<strong>Грунт та пересадка</strong>

Так як лавр росте повільно, то пересаджувати рослину потрібно при необхідності, коли коріння заповнить весь обсяг горщика. Культура краще росте у невеликих горщиках, тому новий горщик повинен відрізнятися від попереднього не більше ніж на 2 см у діаметрі, а діжка для великого екземпляра – на 5 см. На дні ємності обов’язковий гарний дренаж.

Субстрат нейтральної pH може складатися з листової, дернової землі, перегною, торфу та піску у співвідношенні 2:1:2:1:1.

<strong>Підживлення</strong>

З весни до кінця літа лавр потребує підгодівлі 1 раз на місяць комплексним добривом.

<strong>Розмноження</strong>

Лавр розмножують насінням, живцями або поділом куща.

Насіння висівається навесні в суміш з дернової (1 частина), листової (1 частина) землі та піску (1/2 частини). Температура не нижче 18°С. Краще помістити грядку у міні-тепличку. Після появи 2-го листка рослини пікірують. Субстрат той самий. У міру розростання молоді лаври висаджують у індивідуальні горщики.

Живці заготовляються навесні чи влітку. Вони повинні бути не здерев’янілими, але визрілими, з 2-3 міжвузлями, 6-8 см завдовжки. Живці висаджуються на глибину 1-1,5 см на відстань 10 см один від одного. Субстрат краще зробити із двох шарів: нижній із дернової землі (3-4 см), верхній із піску (2-3 см). Температурний режим під час укорінення 16-20°С. Живцям також організовується міні-тепличка, щодня їх потрібно обприскувати, а тепличку провітрювати. Укорінення відбувається протягом місяця, після цього сіянці пікіруються в окремі горщики.

<strong>Інше</strong>

Лавру можна надати будь-яку декоративну форму, оскільки він легко переносить стрижку та обрізання. Найкраще кущ формувати у середині серпня, наприкінці періоду вегетації.

Запись Лаврове дерево впервые появилась Кімнатні рослини, квіти, орхідеї Купити в Києві, Україна | iFlowers.

Родина: Молочайні (Euphorbiaceae).

Батьківщина: тропіки Азії, Океанія.

Цвітіння: в кімнатних умовах рідко, влітку.

Зростання: середній.

Світло: яскраве розсіяне. Від прямого сонця рослину притінюють.

Температура: 20-22°C влітку і не нижче 18°C ​​взимку. span>

Полив: цілий рік регулярно і рясно, м’якою теплою відстояною водою, в міру підсихання верхнього шару субстрату.

Вологість повітря: висока. Регулярно, по можливості щодня, рослину треба обприскувати м’якою відстояною водою (стежачи за малим вмістом вапна у воді), протирати вологою ганчіркою і часто мити листя.

Підживлення: мінеральними та органічними добривами (з весни до осені — 1 раз на тиждень, взимку – 1 раз на місяць).

Обрізка: формує протягом року.

Період спокою: не виражений.

Пересадка: навесні, молоді щорічно, великі екземпляри, що розрослися, пересаджують або перевалюють кожні 2-3 роки .

Розмноження: насінням і живцями.

Запись Кротон петра впервые появилась Кімнатні рослини, квіти, орхідеї Купити в Києві, Україна | iFlowers.

Розміри:  Окреме листя виростає до 1 м у висоту. Однак звичайний розмір кімнатної рослини 30-46 см заввишки при 5-12 листках у горщику.

Приріст: Рослина середніх розмірів дає два або три листи на рік.

Період цвітіння: Сансевієрії можуть викидати квітконос у будь-який час, але найімовірніше це трапляється влітку. Висота квітконоса зазвичай становить близько половини висоти листя, і на ньому знаходяться крихітні квітки, схожі на зірочки. Зріжте після цвітіння.

Запах: Квіти мають ніжний запах.

Освітлення: Найкраще цвітуть на сонці, але пристосовуються і до досить темних місць.

Температура: Взимку вони можуть витримати 10°С, але продовжуватимуть зростати лише при температурі 16°С або вище. Влітку звичайна кімнатна температура, але не вище 24°С.
Полив: Не перезволожуйте. Занадто багато води – це правильний шлях до загибелі рослини. Влітку поливайте лише раз на 7-10 днів, а взимку раз на 21 день.

Підживлення: Влітку приблизно раз на 21 день додавайте у воду рідке добриво.

Вологість: віддають перевагу сухій атмосфері.
Чистка: Протирайте листя вологою ганчірочкою в міру появи пилу. Не використовуйте засоби для чищення.

Атмосфера: Вони пристосовуються майже до будь-яких умов. Однак не вирощуйте їх на каміні над відкритим вогнем або газовим пальником.

Грунт: Грунтова суміш на основі дернової землі. Має бути хороший дренаж
і правильне вкорінення в горщику, тому що через важку верхню частину рослина може стати нестійкою і легко перекинутися.

Пересадка: Рослини краще цвітуть у тісних горщиках, тому пересаджуйте не частіше, ніж раз на 2 роки.
Обрізання: Обрізайте хворе та пошкоджене листя.

Розмноження: Для підтримки розмальовки строкатих сортів розмножуйте навесні шляхом поділу рослин. Нові рослини можна також отримати з листя живців, взятих влітку. Розріжте лист на шматочки по 8 см, дайте їм можливість підсохнути і потім посадіть у великий пісок. Приблизно через місяць при температурі 21 ° С вони укоріняться, але вийдуть тільки зелені, а не строкаті рослини.
Очікувана тривалість життя: Дуже довго, якщо не перезволожувати.

Запись Сансевієрія впервые появилась Кімнатні рослини, квіти, орхідеї Купити в Києві, Україна | iFlowers.