Опис товару
На нефролепис в інтер’єрі можна переглянути посилання
рід епіфітних або наземних папоротей з сімейства даваллієвих. Рід включає близько 40 видів. У природних умовах зустрічаються в тропічних областях на території Америки, Африки, Південно-Східної Азії та в Австралії. Деякі види нефролеписів ростуть на відкритих місцях, але більшість віддає перевагу тіні лісів.
Листя папороті насиченого зеленого кольору, перистоскладні, що зберігають верхівкове зростання протягом декількох років і досягають у деяких видів 3 м і більше.
Серед усіх поширених кімнатних папоротей нефролепіс найвитриваліший, не вимагає складного догляду.
Місце розташування та освітлення. Папороть витривала, не вимоглива до світла, може рости в затіненому і добре освітленому місці, але страждає від прямих сонячних променів. Влітку бажано виносити на свіже повітря. Добре почувається на підвіконні північного напрямку.
Температура. Влітку містять при температурі близько 15-17 градусів, взимку – не нижче 14 градусів.
Вологість повітря. Висока. Бажано регулярно обприскувати.
Полив. Поливають нефролепіс м’якою водою, влітку рясно, взимку в прохолодному приміщенні – помірно. Не можна допускати пересихання земляної грудки, але й застою води рослина не переносить.
Добрива. З весни до осені нефролепіс підгодовують раз на два тижні, чергуючи мінеральні та органічні добрива.
Пересадка. Пересаджують навесні у легкий ґрунт. При посадці на дні горщика роблять хороший дренаж, щоб не допустити загнивання ґрунту та забезпечити хороший повітрообмін для коріння. Під час пересадки не можна засипати землею шийку папороті – верхівку кореневища залиште на землі.
Грунт. Для нефролепісу найкращою є суміш із рівних частин хвойної, парникової землі та торфу з додаванням 5 г кісткового борошна на 1 кг суміші. Підходить також суміш із 4 частин листяної землі, 1 частини торфу та 1 частини піску. Корисно додати в землю деревне вугілля – це добрий бактерицидний засіб.